Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал 3(5) 2006

Вернуться к номеру

Ефективність та переносність препарату Глімепірид-Лугал у хворих на цукровий діабет 2-го типу

Авторы: П.М. БОДНАР, професор, завідувач кафедри ендокринології; А.О. ПЕШКО, директор Центру ендокринології та обміну речовин ЦМКЛ; Д.В. КИРІЄНКО, завідувач ендокринологічним відділенням; М.І. БОБРИК, доцент; О.М. ПРИСТУПЮК, доцент; Ю.І. КОМІСАРЕНКО, доцент; Г.П. МІХАЛЬЧИШИН, доцент; В.М. КОНАХ, асистент; Л.О. КОНОНЕНКО, асистент; Кафедра ендокринології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця; Центр ендокринології та обміну речовин центральної міської клінічної лікарні м. Києва

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати

Вступ

Цукровий діабет є одним із поширених ендокринних захворювань як в усьому світі, так і в Україні. При цьому кількість хворих щорічно неуклінно зростає. Так, на 2006 рік встановлено 2137,2 хворих на 100 тис. населення.

Як відомо, усі ці хворі потребують адекватного комплексного лікування, що складається з дієтотерапії, підвищення фізичної активності, зниження ваги та використання пероральних цукрознижуючих препаратів або інсуліну. Медикаментозна терапія не тільки призводить до зниження показників глікемії та компенсації хвороби, але й знижує ризик появи хронічних ускладнень.

Серед цукрознижуючих препаратів виділяють такі:

— похідні сульфонілсечовини (покращують чутливість бета-клітин до глікемії та стимулюють секрецію інсуліну, а також підвищують утилізацію глюкози в м'язах та печінці та активують синтез глікогену). Препарати першого, другого і третього поколінь цієї групи відрізняються за радикалами фенольного кільця. Останнім часом рекомендують призначати препарати тільки другого та третього поколінь;

— глініди, або засоби, що впливають на постпрандіальну глікемію (через коротку стимуляцію бета-інсулярного апарату підшлункової залози);

— бігуаніди (покращують чутливість тканин до інсуліну, у такий спосіб знижуючи інсулінорезистентність, зменшують продукцію глюкози печінкою, посилюють інсулінозалежну утилізацію глюкози);

— інгібітори альфа-глюкозидази (вони інгібують активність альфа-глюкозидази в порожнині тонкої кишки, тим самим гальмуючи всмоктування вуглеводів з кишки в кров);

— препарати, що підвищують чутливість тканин до інсуліну.

Нами проводилося відкрите дослідження з вивчення ефективності та переносності препарату Глімепірид-Лугал (виробник ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод») у хворих на цукровий діабет 2-го типу. Цей препарат відноситься до групи пероральних гіпоглікемізуючих препаратів, похідних сульфонілсечовини.

Мета дослідження

Метою даного дослідження була оцінка ефективності препарату Глімепірид-Лугал, таблетки по 4 мг виробництва ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу, вивчення впливу препарату на стан вуглеводного обміну у хворих на цукровий діабет 2-го типу, його переносності й можливих побічних ефектів, оцінка частоти й переносності гіпоглікемій.

Матеріали та методи

У дослідженні брали участь 60 пацієнтів. З них досліджувана група складала 30 пацієнтів, контрольна група — 30 пацієнтів.

Критерії включення в дослідження:

— чоловіки й жінки віком 18-70 років;

— діагноз: цукровий діабет, тип 2, що не компенсується дієтою, в пацієнтів, які раніше не лікувалися пероральними цукрознижуючими препаратами й/або інсуліном; цукровий діабет, тип 2, в пацієнтів, які приймали пероральні цукрознижуючі засоби (бігуаніди);

— стан декомпенсації цукрового діабету (глікемія натще >7,8 ммоль/л, постпрандіальна глікемія >10,0 ммоль/л);

— інформована письмова згода пацієнта на участь у дослідженні.

Критерії виключення:

— вагітність, лактація;

— відносна й абсолютна інсулінорезистентність;

— уперше виявлений цукровий діабет;

— лабільний перебіг цукрового діабету зі схильністю до гіпоглікемії й кетоацидозу;

— наявність ускладнення цукрового діабету зі схильністю до гіпоглікемії й кетоацидозу;

— наявність ускладнення цукрового діабету (кетоацидотична, гіперосмолярна кома, прекома, діабетична виразка, діабетична гангрена, активна проліферативна ретинопатія, нефропатія, що супроводжується ХПН);

— ожиріння;

— наявність супутніх декомпенсованих захворювань або гострих станів, здатних істотно вплинути на результати дослідження;

— клінічно значущі відхилення лабораторних показників, що вимагають додаткового обстеження й інтерпретації даних;

— необхідність у призначенні супутніх методів лікування, здатних вплинути на результати дослідження (синергізм, антагонізм, лікарська взаємодія);

— участь у будь-якому іншому клінічному випробуванні протягом 2 місяців, що передують включенню в дане дослідження.

Пацієнти основної групи протягом 21 дня приймали препарат Глімепірид-Лугал, таблетки по 4 мг 1 раз на добу перед сніданком або іншим повноцінним прийомом їжі, пацієнти контрольної групи — референтний препарат глімепіриду у дозі 4 мг за аналогічною схемою.

Дослідження включало наступні етапи: скринінг (період набору пацієнтів), розподіл у групи лікування, період лікування (21 день).

Перед проведенням дослідження реєстрували скарги хворого (сухість у роті, спрага, часте й рясне сечовипускання, сверблячка шкіри й слизових) та проводили його об'єктивний огляд і лабораторні дослідження (глікемічний профіль, визначення добового діурезу, глюкозурії, ацетонурії, загальні аналізи крові та сечі, біохімічний аналіз крові). За період лікування проводили лабораторні дослідження в динаміці, оцінювали можливі побічні ефекти (3, 7, 14 та 21-й дні), проводили оцінку переносності (3, 7 та 21-й дні) та ефективності (7, 14 та 21-й дні). При цьому враховувалися демографічні дані — дата народження, стать, маса тіла, зріст. З анамнезу захворювання — початок і хід цукрового діабету, його попередню терапію. В анамнезі життя враховували перенесені й супутні захворювання та проведене у зв'язку із цим лікування.

Ефективність препарату Глімепірид-Лугал оцінювалась на підставі показників:

— глікемія натще;

— постпрандіальна глікемія;

— глюкозурія;

— наявність гіпоглікемічних станів.

В оцінці ефективності препарату Глімепірид-Лугал результати основної групи (n = 30) порівнювались з даними пацієнтів контрольної групи (n = 30), які приймали референтний препарат. Водночас оцінювався вплив вищеозначених препаратів на якість життя хворих, ефективність лікування порівнювалась з попередньою цукрознижувальною терапією (табл. 1).

Для оцінки переносності препарату враховували самопочуття хворого, об'єктивні симптоми, дані клінічного обстеження, дані лабораторних показників.

Якщо при об'єктивному огляді не виявлялися які-небудь патологічні зміни або клінічно значущі відхилення, не відбувалося посилення виразності суб'єктивних скарг пацієнта, дані лабораторного обстеження вірогідно не змінювалися й не виходили за межі норми, пацієнт не відзначав появи побічних явищ, переносність препарату Глімепірид-Лугал оцінювалася як добра.

Якщо при об'єктивному огляді в динаміці виявлялися незначні зміни минущого характеру, які не вимагали зміни схеми лікування й проведення додаткових медичних заходів, і/або спостерігалися незначні побічні явища, що не завдавали серйозних проблем пацієнтові та не вимагали скасування препарату, визначали задовільну переносність.

Переносність розцінювали як незадовільну, коли при об'єктивному огляді в динаміці виявляли патологічні зміни, що вимагали скасування препарату та проведення додаткового обстеження й інтерпретації даних, і/або мало місце небажане побічне явище, що негативно впливало на стан хворого та вимагало скасування препарату й застосування додаткових медичних заходів.

Результати та їх обговорення

Вивчення рівня глюкози крові в хворих на цукровий діабет 2-го типу основної та контрольної груп упродовж прийому препарату Глімепірид-Лугал або референтний препарат глімепіриду протягом 21 доби доводить виражену цукрознижувальну дію препарату Глімепірид-Лугал, що відповідає цукрознижувальному ефекту референтного препарату порівняння. Так, у хворих, які отримували Глімепірид-Лугал, рівень глікемії натще до 21-ї доби спостереження знижувався майже на 41,8% від вихідного рівня (до лікування) і складав у середньому 7,1 ± 0,58 ммоль/л. Слід відмітити, що у 22 обстежених хворих спостерігалась повна компенсація рівня глюкози крові натще (<6,8 ммоль/л), у 8 хворих цей показник коливався в межах 6,9 ± 7,8 ммоль/л, що відповідає стану субкомпенсації. У хворих контрольної групи рівень глюкози крові натще на 21-у добу спостереження складав у середньому 6,81 ± 0,41 ммоль/л, що на 33,3% нижче, ніж до початку лікування референтним препаратом глімепіриду.

Вивчення глікемії в постпрандіальному періоді доводить, що використання препарату Глімепірид-Лугал упродовж трьох тижнів призводить до вірогідного зниження рівня глікемії в середньому на 25-35% від вихідного рівня у відповідні строки спостереження, що свідчить про досягнення стану компенсації, у той час як використання препарату порівняння призводить до зниження рівня глікемії в постпрандіальному періоді в середньому на 23-32%. Рівень глікемії при цьому теж в середньому відповідає критеріям компенсації цукрового діабету (показник глікемії в постпрандіальному періоді <8,0).

Слід відмітити, що різниця між показниками глікемії як натще, так і в постпрандіальному періоді в основній та контрольній групах на 21-у добу спостереження не є вірогідною й обумовлена тим, що на момент включення хворих у дослідження рівень глікемії в контрольній групі був нижчим.

Гіпоглікемізуючий ефект Глімепіриду-Лугал підтверджується показниками добової глюкозурії: вже на 7-у добу спостереження відмічається зниження глюкозурії на 45% від вихідного рівня, а до 21-ї доби спостереження показник глюкозурії знижується вже на 67,74% від вихідного рівня. Для препарату порівняння ці показники складають відповідно 49,57 та 66,60%. Однак дещо нижчий рівень глюкозурії (Р > 0,05) у хворих, які отримували препарат порівняння, пов'язаний з нижчим вихідним рівнем глюкозурії (до початку лікування).

Практично всі хворі, що отримували препарат Глімепірид-Лугал, відзначили суттєве зниження добового діурезу вже з 7-ї доби спостереження. До 21-ї доби спостереження практично в усіх хворих, що отримували досліджуваний препарат і препарат порівняння, відмічається вірогідне зниження об'єму сечі, що виділяється за добу.

З огляду на те, що на початок лікування показники у хворих (ступінь глікемії натще, показники постпрандіальної глікемії, глюкозурії та добового діурезу) в контрольній групі були меншими, то кінцеві результати в групі осіб, які приймали референтний препарат глімепіриду, виглядають трохи кращими.

Слід відмітити, що гіпоглікемічних станів у хворих основної й контрольної груп не відімчалось.

У 22 пацієнтів (73,3%), які приймали препарат Глімепірид-Лугал, відмічалась повна компенсація вуглеводного обміну, що оцінювалось як висока ефективність, у 8 хворих (26,6%) був досягнутий стан субкомпенсації, що оцінювалось як помірна ефективність, у хворих, які приймали референтний препарат глімепіриду, стан компенсації досягнуто в 76,6% випадків (23 хворих), а стан субкомпенсації — у 23,3% випадків (7 хворих).

За період 21-денного застосування препарату Глімепірид-Лугал та референтного препарату побічні реакції, пов'язані з їхнім прийомом, виявлені не були. Переносність препарату оцінювалася як добра.

У процесі лікування досліджуваним і референтним препаратами показники серцево-судинної системи не змінювалися, не відзначалося зміни показників гемограми, активності ACT, АЛТ, концентрації білірубіну, сечовини, креатиніну в сироватці крові, а також не було відзначено ніяких змін з боку показників загального аналізу сечі.

Висновки

1. Препарат Глімепірид-Лугал по цукрознижувальній дії практично не поступається референтному препарату. При його застосуванні у хворих відмічається вірогідне зниження рівня глікемії в режимі натще та в постпрандіальному періоді.

2. Препарат Глімепірид-Лугал можна зіставити за ефективністю та переносністю з референтним препаратом.

Отримані результати дослідження дозволяють рекомендувати препарат Глімепірид-Лугал 4 мг виробництва ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» для використання в лікуванні пацієнтів, хворих на цукровий діабет 2-го типу. Його початкову й підтримуючу дозу встановлюють індивідуально на основі результатів регулярного контролю рівня глюкози в крові й у сечі. Препарат варто приймати у визначений час. Пропуски прийому препарату не можна компенсувати наступним прийомом більш високої дози. На початку лікування призначають по 1 мг глімепіриду 1 раз на добу. При необхідності добову дозу можна поступово підвищити (на 1 мг за 2 тиж.) до 6 мг, у виняткових випадках — до 8 мг. Діапазон добових доз для хворих з добре контрольованим перебігом цукрового діабету становить від 1 до 4 мг. Лише в окремих випадках необхідний терапевтичний ефект досягається при застосуванні добових доз понад 6 мг. Як правило, добову дозу призначають в 1 прийом, звичайно перед ситним сніданком або перед першим повноцінним прийомом їжі, при досягненні компенсації цукрового діабету підвищується чутливість до інсуліну, у зв'язку з чим у процесі лікування потреба в препараті може знизитися. Таблетки варто ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини (приблизно 1/2 склянки).

Щоб уникнути гіпоглікемії, варто розглянути питання про тимчасове зниження дози або про відміну препарату. При переводі хворого з іншого перорального гіпоглікемізуючого препарату на глімепірид початкова добова доза останнього повинна становити 1 мг (навіть у тому випадку, коли хворого переводять на глімепірид із прийому іншого препарату в максимальній дозі). У випадку застосування в комбінації з інсуліном доза Глімепіриду-Лугал залишається колишньою. Інсулін призначають у мінімальній дозі, що поступово підвищують залежно від рівня глікемії. При використанні в комбінації з метформіном доза препарату, що раніше вже застосовувався, залишається незмінною. Додатковий препарат призначають у мінімальній дозі, що поступово підвищують залежно від рівня глікемії. Під час лікування Глімепіридом-Лугал необхідний регулярний контроль рівня глюкози в крові й сечі, а також рівня глікозильованого гемоглобіну.

Протипоказаннями до застосування Глімепіриду-Лугал є: інсулінозалежний цукровий діабет 1-го типу, кетоацидоз, діабетична прекома й кома, підвищена чутливість до глімепіриду й інших компонентів препарату, а також до інших похідних сульфонілсечовини й сульфаніламідних препаратів, період вагітності й годівлі грудьми. Через відсутність досвіду не слід призначати препарат пацієнтам з важким порушенням функції печінки й хворим, які перебувають на гемодіалізі.



Вернуться к номеру